Софія Федорак

Львів  

Освіта:  Львівський Національний Університет імені Івана Франка, факультет іноземних мов, кафедра міжкультурної комунікації та перекладу. Спеціальність: німецько-український переклад

Про себе: 

Гуманітарій до кінчиків пальців. Швидко захоплююсь, швидко перегораю, але якщо вже з чимось зрослася, то більше не відпущу.

Першим таким захопленням для мене є музика. З п‘яти років граю на фортепіано, відносно недавно взяла до рук гітару – вчуся сама, бо маю поміняні на ліву руку струни, а це ой яка морока для викладача. В дитинстві співала в церковному хорі, останній рік відвідую приватні уроки вокалу. За спиною ношу дев’ять років музичної школи і ще три – студії при ЛНМА ім. Миколи Лисенка, закінченої з відзнакою. Вийти з дому без навушників для мене – драма (але не трагедія: в такому разі постійно наспівуватиму щось собі під ніс :))

Друга штука, до якої я небайдужа – вивчення іноземних мов. Зараз можу легко порозумітися з людьми німецькою, англійською, польською, російською і, звісно, українською. Якось бралася за самостійне вивчення ісландської (скандинави – любов). В майбутньому планую навчитися восьми мов (люблю те число, що ж поробиш).

Третя річ, без якої нікуди – мобільна фотографія. Ніколи не думала, що понесе ще і в цей бік, але сталося. І я не шкодую, бо процес обробки фото для мене вже як склянка води натще.

І нарешті четверте, певно, найулюбленіше з усіх моїх захоплень – це писанина. Пишу всюди, завжди і про все: в трамваях, на парах з телефоном під партою, вдома під ковдрою о 3 ночі, дорогою додому улюбленою Личаківською – як тільки зашпортаюся за якусь фразу чи слово в голові. Неодноразово брала участь у конкурсах молодих поетів. Раз, пригадую, навіть щось виграла і мала публікацію в журналі «Дзвін». Рахую мурашок по тілу після прочитання Сартрової «Нудоти», Коельйового «Заїру» та більшості віршів Жадана. З 2011 року веду мікроблог у твіттері, а також блог з віршами. Щось прозове часом можу приліпити під знимкою-другою в інстаграмі.

Три речі, яких не терплю:

  1. Ікру
  2. Коли люди плюють на землю на вулицях
  3. І коли мене шкодують

До цього списку можна додати ще безвідповідальність, «Kiev» замість «Kyiv», старку на молоці і всякі «грязний», «купляти» чи «мусор», але буду закінчувати 🙂

Наукові інтересиміжкультурна комунікація, ілюстрація, фотожурналістика, креативне письмо, медіапсихологія, кризові комунікації, реклама

Публікації

2019

“Моя робота полягає в тому, щоб якомога цікавіше помилятися”,  – Мортен Холст, 5.04.2019

2018

Про культуру, яку треба пізнавати очима, Центр Шептицького, 23.12.2018

Ярослав Ведмідь: “Не варто прирівнювати стратегії до ідей”, 28.11.2018

До переліку включено матеріали, створені та опубліковані під час навчання на Магістерській програмі з медіакомунікацій УКУ