Марія Титаренко

Засновниця Магістерської програми з медіакомунікацій Українського католицького університету (2012). Кандидат наук із соціальних комунікацій. Доцент кафедри медіакомунікацій УКУ. Керівник магістерської програми з медіакомунікацій у 2012-2014 роках. Кураторка Міжнародної Школи Мультимедійної Журналістики ISMJ (2016-2017) та міжнародного Студентського Медіасимпозіуму SMS (2014, 2016). Займається науково-педагогічною роботою від 2004 року.

Марія Титаренко народилась у селищі Гарячі Ключі на курильському острові Ітуруп, Росія. 2004 року закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2002-2005 роках – журналістка мистецького об’єднання «Дзиґа»; у 2004-2005 роках – колумністка львівської газети «Поступ»; у 2009-2012 роках – український кореспондент журналу ONE (Нью-Йорк). У 2017 році започаткувала лабораторію художнього репортажу на ЛітАкценті. Член журі конкурсу художнього репортажу “Самовидець” видавництва “Темпора” (2017-2018).

Авторка книги:
Комунікація від нуля. Есеї для Мані [Текст] : есеї / Марія
Титаренко. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. — 232 с.
https://starylev.com.ua/komunikaciya-vid-nulya-eseyi-dlya-mani
               

 

Стипендіатка програми Фулбрайт (Fulbright Faculty Development Program, The Pennsylvania State University, 2008-2009). Випускниця програми Digital media for universities (DMU) із вивчення нових медій та методики їх викладання Могилянської Школи Журналістики (2012-2013).

Лауреатка премії 2012 Catholic Press Award: друге місце в номінації “Краща друкована-і-веб-комбінація” ‘Answering the Call’ & Author’s Impressions (‘Camping & Caring’ and ‘Ordination Observations’) і почесна відзнака за «Найкращий онлайн-контент, що не пішов у друк» (“Author’s Impressions”). Переможець міжнародного конкурсу есеїв від журналу «Fountain» з есеєм “Століття моєї Мані, або Ефект Метлика” (2015). Лауреатка премії ім. Б-І. Антонича (2010); переможець конкурсу «Новела по-українськи» від журналу «Країна» із новелою “Півгодини Неба” (2013).

Викладає в УКУ на програмах із медіакомунікацій, журналістики, комп’ютерних наук, прав людини, публічного адміністрування та в межах Лекторію СУА з жіночих студій УКУ. 2004-2012 – викладала на факультеті журналістики ЛНУ ім. І.Франка.

Вибіркові публікації:

  • Tytarenko M. Perspectives of Journalism Education in Ukraine. – Questions of Journalism[Ruzhomberok University, Slovakia]: 29-37. Vol.56, 1-2, 2013.
  • Титаренко М. Homo Videns: прийшов, побачив, переміг?/М. Титаренко // Вісник Льв. Унту. Серія Теле- та радіожурналістика. – 2013. – Вип. 12. 495 с. С. 252-259.
  • Титаренко М. Ландштафти есеїстичого парамислення Тараса Прохаська / Марія Титаренко // Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. – 2013. – Вип. 38. – С. 366-372.
  • Tytarenko M. “Female Narrative Journalism in Contemporary Ukraine.World Literature Today [The University of Oklahoma]: 45-49. Volume 86 No. 2, March 2012.

Розділи у збірниках:

  • Tytarenko M. “Feminizing Journalism in Ukraine: Changing the Paradigm.” in Mapping Difference: the Many Faces of Women in Contemporary Ukraine / edited by Mariyan J. Rubchak. Berghahn Books (2011): 145-161.
  • Tytarenko M. “Women’s Voices in Contemporary Ukrainian Literary Journalism.” – Chapter 7 in New Imaginaries: Youthful Reinvention of Ukraine’s Cultural Paradigm (Edited and Translated by Marian Rubchak, Foreword Martha Kichorowska Kebalo) (2015): 170-191.

Участь в міжнародних конференціях (вибірково): AAASS (Philadelphia, USA, 2008); IALJS (Evanston, Illinois, USA, 2009); ASN (Columbia University, NY, USA, 2009); International Symposium (The Pennsylvania State University, USA, 2011); International Graduate Student Symposium (Toronto, Canada, 2012); International Conference (Ružomberok, Slovakia, 2013); BASEES (Cambridge, Great Britain, 2014).

e-mail: [email protected]

__________________________________________

 Есеїстика

Увага! Запропонований курс категорично не рекомендую студентам зі слабкою фантазією, лексичною недостатністю і високим порогом лінощів!!!

Адже курс вимагатиме нон-стоп читання, писання, думання, експериментування і дивування.  Скажімо, від есеїстики як «нульової дисципліни» (Михайла Епштейна). Або від «писання за пензлем» (у жанрі дзуйхіцу).  Або від спроб ословити натюрморт, розгорнути есей-каталог чи згорнути есей-фрактал. Або спроб створити цілком невластивий студентові текст. Чи відшукати карколомні парцеляції, контамінації, ампліфікації та інші язиколомні-ації.

Одним словом, курс гарантує безповоротну й тотальну есеїзацію свідомості адептів і розпад їхнього світу на безконечну кількість есеїв. Бо справжні есеїсти бачать світ в есемах, як Нео – Матрицю у символах. І нема на то ради. Лише радість. Від того, як вдосконалюються все впізнаваніші авторські почерки студентів. Як урізноманітнюються композиція і словотвір їхніх текстів. Як увиразнюються задуми. Як зникає вода. Натомість залишається тільки сіль. Відтак есеї стають справжніми: я-центровими, як у Монтеня; сенсибельними, як у Тараса Прохаська; акустично-пластичними, як у Ігоря Померанцева; багатоплановими, як у Олексія Габриловича (але також унікальними, як і кожен студентський голос і логос).

Отож студенти матимуть змогу експериментувати не лише із текстовими есеями, але також із радіо-, фото- і кіноесеїстикою. В ідеалі, курс має прищепити студентові незникому любов до жанру й невиліковну залежність від есеїстичного парамислення. Повторний курс можливий для тих, хто проґавив перший. Побічні ефекти курсу: витрачання часу на предмет за рахунок часу на інші предмети, сон та їжу; домінування слова «есей» і його похідних у побутовій лексиці; параноїдальне зважування кожного слова, думки, прийому, адже «есей» –  означає «зважувати». Так-от, курс рекомендовано усім зваженим. І крапка.

Зустріч із Т. Прохаськом в межах курсу із есеїстики, модерує М. Титаренко

Креативне письмо (Творчопис)

В межах цього курсу студенти вироблятимуть власний неповторний «почерк» – своє  унікальне авторське «Я».  Вправлятимуться в стилістиці. У словотворі. Звукописі. Сенсибельності. Парцеляції. В ритміці тексту. І навіть в його мовчанні. Долатимуть марнослів’я і банальні відсебеньки. Баласт надмірних ампліфікацій, кліше й інший словесний бруд. Чиститимуть метафори й неологізми, чеканитимуть композиційне мислення. Можливо, вдаватимуться до власних досі не відомих творчих прийомів.

Отож, пробуватимемо писати в жанрах: есею, автобіографії, каталогу, натюрморту, портрету, нон-фікшн репортажу, новели, фракталу, каліграми, молитви, притчі, казки, антиутопії та ін. Відповідно, ще більше читатимемо – як теорії, так і властиво самих фікшн і нон-фікшн текстів. Будемо читати, писати, знову читати, а також діагностувати, аналізувати, експериментувати, дивувати і дивуватись. Одне слово – творчописати. Фінальний текст кожного студента публікуватимемо в медіях чи літературних часописах, тобто не ховатимемо по шухлядках. Гарантую кожному авторський апґрейд і нон-стоп натхнення!

Відеовізитівка курсу “Креативне письмо”

Анімація на поезію М. Титаренко “Мости” в “Trafika Europe” (переклад М. Найдан, декламація М. Титаренко, анімація Molly Finnigan, саундтрек David Finnigan)

 Жіноча нон-фікшн журналістика

На курсі вивчатимемо і апробовуватимемо жанр New Journalism, відомий також як літературна/альтернативна/нарративна журналістика, неожурналістика, паражурналістика, нон-фікшн, проза сирого факту, суб’єктивна проза, документальний роман, література ідей, ґонзо-журналізм. Ознайомимося із його ґенезою, класифікацією, Gonzo підвидом, ключовими характеристиками і найвідомішими представницями.

Ретельно вивчимо різні досвіди писання нон-фікшну на прикладі класичних авторських текстів: американської традиції (B. Goldsmith, J. Didion, L. Ross); польської (К. Курчаб-Редліх, Г. Кралль, І. Мейза); білоруської (С. Алексієвич); російської (М. Ахмедова). А найбільш прицільно вивчатимемо українські зразки: соціальний репортаж і нон-фікшн про професії і заробітчанство (М. Паплаускайте, С. Одинець, І. Гищук); нон-фікшн про революції і війну (Н. Гуменюк, О. Забужко, О. Суслова, Х. Бердинських, Л. Яремчук); нон-фікшн інтерв’ю (О. Бартиш-Коломак); травелоги і подорожі в текстах (Л. Воронина, І. Роздобудько), екологічний репортаж (М. Мицьо); подієвий репортаж (Х. Шевчук-Старецька) та ін. Подивимося також на автобіографічний репортаж і реконструкцію історичної правди і пам’яті через сторітеллінг (М. Матіос); відтворення історичної пам’яті через репортаж (К.Ґудзик).

І не менш важливе: пробуватимемо писати самі, відтак вправлятимемось у стилістиці, доборі лексики, використання різних семантичних і стилістичних прийомів тощо. А також запрошуватимемо до нас в гості нон-фікшн авторок.

 Комунікації та академічне письмо

Перш за все на курсі вчимося комунікувати: формально і неформально, вербально і невербально (і навіть тактильно), персонально й інтерперсонально, в групі, команді й в масі; віртуально і реально. Вчимося правильної кінесики і проксеміки (а передовсім – значенню всіх цих слів). Вчимося не лише слухати, але й чути. Не лише дивитися, але й бачити. Навчаємося не лише спілкуванню, але й порозумінню.

Студенти ознайомляться із різними моделями комунікацій та їх особливостями, а також випробують себе в персональній комунікації (написання есею, підготовка виступу), в інтерперсональній комунікації на різних рівнях: робота в парі, в команді, підготовка і участь в дебатах та інше. В межах апробації академічної комунікації студенти матимуть можливість вправлятися в усному (виступ) та письмовому форматах (науковий есей).

Прицільніше розглядатимемо автокомунікацію і псевдокомунікацію, а також увесь арсенал прийомів та спецефектів, до яких вдавалися і досі успішно вдаються ритори й оратори всіх часів і народів. Відтак розглянемо комунікативні стратегії Сократа, Ісуса, М. Л. Кінга, С. Джобса, Н. Дюарте, Ш. П. Лаветта, відомих ТЕД-мовців та ін. Не залишимо осторонь і візуальний супровід виступів і зазирнемо трішки у “слайдологію” і функціональну візуалізацію виступів.

Всі студентські виступи робитимемо під запис і виставлятимемо на публіку. А відтак гарантую нон-стоп вихід із зони комфорту і долання усіляких комунікаційних фобій, стресів і вклякання перед камерою/мікрофоном.

Отже, курс має за мету розкрити студентам різноманітність та різнобарвність комунікацій, навчити студентів успішно використовувати багату палітру комунікативних прийомів, а також працювати над тим, аби бути гідним комунікатором в моно- діа- і полілогах на побутовому, професійному та академічному рівнях.

Відеолекція “Сommunication: out of the box” – кейси парадоксальної комунікації