Соломія Кривенко

Solomiya KryvenkoНавчальні курси: медіааналітика; медіакритика; інформація в публічному врядуванні.

Кандидат політичних наук.

Соломія Кривенко народилася у Львові. 2012 р. закінчила філософський факультет ЛНУ імені Івана Франка та отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Політологія». 2013 р. закінчила юридичний факультет ЛНУ імені Івана Франка та отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство».

У 2016 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Семантична парадоксальність політичного дискурсу: (теоретико-методологічний аналіз)». З 2016 р. викладає в Українському католицькому університеті та Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Публікації

  1. Кривенко С. Слово як семантична одиниця політичного дискурсу / Соломія Кривенко. – Włocławek: Facta Simonidis, 2014 – № 1. – С. 85–101.
  2. Кривенко С. Автор політичного тексту та його роль у політичному дискурсі / Соломія Кривенко. – Вісник Дніпропетровського університету, 2015. – №1. – С. 90–98. – Серія «Філософія. Соціологія. Політологія».
  3. Кривенко С. Адресат як сукупність умов зрозумілості політичного тексту / Соломія Кривенко. – Вісн. Львів. нац. ун-ту імені Івана Франка. – Львів, 2015. – Вип.7. – С.104–112. – Серія «Філософсько-політологічні студії».
  4. Кривенко С. Слово як семантичний елемент політичного дискурсу / Соломія Кривенко. – Вісн. Львів. нац. ун-ту імені Івана Франка. – Львів, 2014. – Вип.5. – С. 241-249. – Серія «Філософсько-політологічні студії».

Наукові інтереси: політичний дискурс, дискурс-аналіз, соціальна психологія, політична пропаганда, мова нетерпимості.

e-mail: [email protected]

facebook: Solomiia Kryvenko

Медіааналітика

Аби зрозуміти медіа, недостатньо лише знати, що означає кожне слово в медійному повідомленні – потрібно бачити, чому автор використав конкретні слова і яких він обирає читачів. Необхідно простежити інтертекстуальні зв’язки тексту і його здатність змінювати порядок денний та громадську думку.

Курс медіааналітика покликаний навчити студентів здійснювати дослідження медійного тексту, послуговуючись основними доробками семіотичного, дискурсивного, риторичного аналізів. Він зосереджується на поясненні основних ознак автора та адресата (і як вони впливають на текст), повідомлення та контексту комунікації. Невід’ємними предметами вивчення курсу медіааналітики є поняття знаку та символу, тексту й дискурсу, мови та мовлення.

Щоб зрозуміти сучасні тенденції в медіааналітиці, важливо засвоїти теоретичні концепції та вміти їх затсосовувати у практичних дослідженнях, зокрема ідеї смерті автора та Ідеального читача, «спіралі мовчання», «agenda setting», «agenda building».

Заняття поєднують практичний і теоретичний вимір медіаналізу, що полягає у підтвердженні лекційного матеріалу самостійним проведенням моніторингу та застосуванням різних технік аналізу: контент-аналізу, наративного, культурологічного та гендерного аналізу повідомлення.

Медіакритика

Хто читає якісні видання, а хто – популярні? Як відрізнити пропаганду та новини? Якими мають бути газети, щоб їх читали? Яке телебачення буде позбавлене негативного впливу на глядача? Які можна обмежити поширення інформації в Інтернеті? Відповіді на ці питання шукаємо в межах курсу медіакритика.

Преса, телебачення, Інтернет і радіо – всяке джерело має постійну авдиторію та правила спілкування з нею, відповідно до яких організовує свою роботу та структурує тексти. Завдяки вербальним і невербальним повідомленням, а також шляхом їхнього комбінування за правилами мультимодальності, медіа формують уявлення про світ та місце кожного в цьому світі.

У межах курсу медіакритики аналізуємо жанри та стилі медійної комунікації. Курс зосереджується на аналізі механізмів сприйняття повідомлень, трансльованих різними видами ЗМІ, вивчає співвідношення інофрмативної та розважальної складової у повідомленнях, випробовуємо методику фактчекінгу, а також випадки поширення мови нетерпимості та екранної агресії.

Інформація в публічному врядуванні

Публічне врядування полягає в співпраці держави, бізнесу та недержавних інститутів з метою спільного врегулювання проблем громади. Напрацьовані у такий спосіб розв’язки повинні задовольняли суспільні потреби. Яку роль при налагодженні таких стосунків між урядовими та неурядовими організаціями повинна відігравати інформація?

Простежити це можна на трьох рівнях: міжнародному (глобальному), національному (державному) та місцевому (регіональному). На кожному з них існують свої стандарти, що узгоджуються з принципами демократичного правління.

В Україні лише нещодавно почали трактувати комунікацію як невід’ємний елемент у процесі здійснення влади. Урегулювати відносини, що виникають в результаті спілкування та обміну інформацією, покликані такі закони: «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» та ніші документи.

Проте розроблення комунікаційних стратегій у межах діяльності всякого органу державної влади та місцевого самоврядування ще не стало необхідною практикою. Що мають містити комунікаційні стратегії, які функції повинні виконувати та які відкривають перспективи в просторі врядування – відповіді на ці запитання можна отримати в межах курсу «Інформація в публічному врядуванні».